4

Етикет як уміння правильно поводитися
Етикет – це порядок поведінки в певній ситуації. Наприклад, діловий етикет – це правила поведінки співробітника на роботі, на переговорах, на банкеті із присутністю ділових партнерів і все в такому дусі. Звичайний, загальний етикет розповідає, як ухвалювати гостей і самому ходити в гості, як отримувати або дарувати подарунки. Аж до того, у якій руці прийнято тримати ніж, а в який вилку. Цікаво, що кожна культура доповнює загальноприйнятий етикет своїми національними особливостями. Спочатку був тільки придворний етикет, а тепер їх безліч. Наприклад, етикет дипломатичний або військовий. Звичайно, більшість правил збігається, але й специфіка, властива кожної професії, теж є присутнім. Сучасний етикет з'явився не вчора, а складався протягом століть, і іноді (втім, малопомітно для нас) змінюється й тепер.

Норми етикету, на відміну від норм моралі є умовними, вони носять ніби характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим, а що ні. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватися основних норм етикету, але і розуміти необхідність визначених правил і взаємин. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, його моральні й інтелектуальні якості. Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює гарні, стійкі взаємини.

Важливість і необхідність етикету для кожної сучасної людини стала результатом розвитку і вдосконалення людських відносин протягом багатьох століть, а також усвідомлення людством значущості кожної окремої особистості й необхідності для неї співіснувати із собі подібними.

3

Засвоєння культури спілкування

  Культура – сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії.Культура спілкування виступає засобом комунікації і гуманізації стосунків між учнями.Головна особливість спілкування — взаємодія. Процес спілкування охоплює соціальну взаємодію членів суспільства — їх спільну діяльність, інтеракцію і власне комунікацію. Упорядкованість досягається за допомогою правил і норм, які регулюють характер спілкування залежно від його мети і засобів. Спілкуючись, люди повинні рахуватися із соціальними нормами, звичаями, традиціями.

Нині важливо закласти основи культури спілкування в нашому суспільстві відповідно до часу, в якому живемо, до нашої історії, до духовно-творчого потенціалу українського народу.

На наш погляд, цій проблемі приділяється невиправдано мало уваги як в освітньо-виховних закладах, так і в державі в цілому. Засоби масової інформації, маючи величезні можливості формувати смак до справжньої високої культури взаємостосунків між людьми, нехтують цією можливістю.

Кіноекрани і екрани телевізорів заполонили третьосортні бойовики, і на глядача ллються брутальні слова, огидні вирази. Це не може не турбувати суспільство. Адже якщо людина — продукт соціалізації, то величезний сенс для становлення особистості в тому, який саме досвід (традиції, звичаї, норми) передає суспільство своїм поколінням.

2

Проведення заходів покращення рівня освіти та культури в позаурочний час.

Дуже часто в освітніх установах позаурочна діяльність вважається чимось другорядним, не потребуючим належної уваги. Хоча саме ця робота націлена на створення умов, що дозволяють формувати в учнів особистісні та творчі здібності, вміння застосувати отримані на уроках знання на практиці.

Форми позаурочної роботи — це види об'єднань, способи організації учнів і педагогів для спільної діяльності після навчальних занять, а також конкретні просвітницько-пізнавальні й виховні акції, розраховані на масову чи диференційовану учнівську аудиторію.

Для цього необхідна тісна співпраця шкіл з установами додаткової освіти, мета роботи яких полягає в ефективній організації дозвілля дітей. Серед переваг цього партнерства варто виділити широку можливість для дитини вибору сфери та виду діяльності. При цьому роблять орієнтацію на особисті інтереси, потреби, здібності школяра. 

 Правильно вибудувана система, по якій проводиться позаурочна діяльність, дозволяє розвиватися дитині як особистості, а також отримати педагогу високі результати у вихованні. Потрібно мати увазі, що ця робота – не просто «добавка» в освітній процес, націлена компенсувати недоліки в навчанні обдарованих або відстаючих дітей. Суть тут полягає у формуванні (на основі спільних інтересів) співдружності загальної та додаткової освіти, що забезпечить повноту і цілісність у вихованні та розвитку громадянина нового суспільства. Мета даної взаємодії полягає в успішній адаптації дитини до сучасних соціокультурних умов шляхом створення і збагачення навчально-виховного простору в мікросоціумі школяра.

1

Культура людини в цілому, включає особисту культуру, тобто загальний культурний рівень людини, та наявність в цієї людини певних морально-етичних якостей.
Ми пропонуємо розглянути проблему низького розвитку рівня культури в освітніх закладах з різних сторін та поглядів.
Мистецтво на сьогоднішній період стає одним із засобів самореалізації особистості та способом вирішення життєвих труднощів сучасної людини. Його роль у вихованні підростаючого покоління неухильно зростає, оскільки протидіяти явищам бездуховності, аморальності можна лише шляхом формування усвідомлення важливості та пріоритету загальнолюдських цінностей, вдосконалення творчого потенціалу, прагнення до пізнання.
У житті людина постійно прагне до змін, оновлення, удосконалення. Це легко простежуємо в одязі, косметиці, в особливостях поведінки, у зачісках. Люди це називають модою. Новації характерні й для мови. Вона, ніби живий організм, міняється, безперервно збагачується новими словами, конструкціями, словосполученнями, формами й передає в запас архаїчні лексеми, вислови та форми.Таким чином,вдосконалюючи власну мову,збільшуючи словниковий запас,читаючи книги,ми можемо вдосконалюватись і розвиватись й надалі.
«Кидаючи собі виклик, ти ростеш. Змінюється твоє життя. Досягти поставлених цілей не завжди буває легко, але це не причина для того, щоб зупинятися. Ніколи не кажи «здаюся». Завжди повторюй: «Я можу. І я буду намагатися, поки не доб'юся перемоги». Це одне з правил Річарда Бренсона!